План заходів Кременчуцького ЗДО №18 на 2022-2024 роки, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)
1.Поновлення на сайті закладу планів заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) та порядку подання заяв про випадки булінгу (цькування) Директор закладу
2. Інструктивні наради з питань профілактики булінгу (цькування) з працівниками закладу Директор закладу
3. Підготовка наказів «Про порядок дій персоналу при зіткненні з випадками булінгу (цькування) в закладі» Директор закладу
4.Здійснення періодичного інформування педагогічних працівників про захист дітей від усіх форм насильства та жорстокого поводження 3 фіксацією в обліку проведених інформувань працівниками .Директор, вихователь – методист, практичний психолог
5.Проведення консультації для педагогічних працівників консультацію та тему: Поняття «Булінг», «Мобінг», «Дискримінація» Вихователь - методист
6.Ознайомити з пам’яткою «Ознаки різних форм насильства та жорстокого поводження» Вихователь - методист
7.Виступ на педагогічній раді: « Що таке Булінг? Профілактика булінгу в дитячому садку» Директор закладу
8. Виготивити буклет «Як протидіяти домашньому насильству» Вихователь - методист
9. Проведення місячника правової культури та пропаганди правових знань (працівники ЗДО, діти, батьки) Директор закладу, вихователь - методист
10. Виступ на виробничій нараді на тему: «Види насильства в сім`ї, в тому числі домашнього насильства» Практичний психолог
11.Консультація для вихователів на тему: «Послідовність дій педагога у випадках домашнього насильства»Директор закладу
12. Проведення семінарів, тренінгів для педагогічних працівників щодо запобігання булінгу (цькування) та заходів реагування
Директор закладу, вихователь - методист
13.Надання психолого-педагогічних консультацій здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу Практичний психолог
14.Залучення педагогічних працівників до участі у вебінарах та онлайн-курсах підвищення кваліфікації з проблем профілактики та подолання насильства в освітньому процесі, булінгу і кібербулінгу Директор закладу
15.Розгляд заяв про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб; видання наказу про проведення розслідування; проведення засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) Директор закладу
Вихователь –методист __________________Воскобійник Н.М.
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Директор
Кременчуцького ЗДО № 18
_______Ольга ВАСИЛЬЄВА
Наказ від 04.01.2022 № 24 о/д
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)
У КРЕМЕНЧУЦЬКОМУ ЗДО № 18
1. Загальні положення
1.1. Дане Положення про запобігання та протидію булінгу (цькування) (далі – Положення) регулює питання діяльності щодо запобігання та протидію булінгу, порядок розгляду випадків булінгу у Кременчуцькому закладі дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 18 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі – Кременчуцький ЗДО № 18) і розроблене на підставі Законів України «Про освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII, «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, Наказу МОН України від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» та інших нормативно-правових та інструктивних документів.
1.2. Булінг (цькування) – діяння (дії, або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоровʼю
потеріілого.
1.3. Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
2. Повноваження директора Кременчуцького ЗДО № 18
та уповноважених ним осіб щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню)
2.1. Директора Кременчуцького ЗДО № 18:
- здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
- розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
- забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування);
- урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
- скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
2.2. Вихователь-методист забезпечує:
- реалізацію просвітницького напрямку всіх учасників освітнього процесу шляхом організації тематичних заходів, бесід, консультацій з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії;
- прозорість та інформаційну відкритість шляхом формування та оприлюднення на веб-сайті Кременчуцький ЗДО № 18, розміщення в інформаційних куточках для батьків здобувачів освіти (робочих вайбер групах) інформацію та нормативно-правові акти з питань щодо протидії булінгу:
-
план заходів, спрямований на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
-
порядок подання та розгляду (із дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
-
порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);
-
правила поведінки здобувача освіти з закладі освіти.
2.3. Практичний психолог забезпечує:
- виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
2.4. Педагогічні працівники:
- забезпечують здобувачам освіти захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
- повідомляють директора закладу про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб;
- сприяють керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);
- виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
3. Діяльність Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)
3.1. Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) Кременчуцького ЗДО № 18 (далі – Комісія) створюється наказом директора закладу та скликається для прийняття рішення за результатами розслідування про факти булінгу (цькування).
3.2.У своїй діяльності Комісія керується Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про освіту», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами з питань щодо протидії булінгу (цькуванню).
3.3. До складу Комісії можуть входити керівник закладу, педагогічні працівники, (у тому числі практичний психолог), батьки постраждалого та булера та інші зацікавлені особи.
3.4. Комісія діє відповідно до Порядку подання та розгляду (із дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти, Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) в ЗДО № 18.
3.5. Засідання Комісії скликається керівником Кременчуцького ЗДО № 18 для розгляду та неупередженого з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) в Кременчуцькому ЗДО № 18 відповідно до заяв, що надійшли.
3.6. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
3.7. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
3.8. Потерпілий чи його/її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах дітей із повідомленням про випадки булінгу (цькування).
4. Права та обов’язки учасників освітнього процесу
4.1. Здобувачі освіти:
4.1.1. мають право на:
- повагу людської гідності;
- захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;
- отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).
4.1.2. зобов’язані:
- поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
- відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля.
4.2. Працівники, які залучаються до освітнього процесу:
4.2.1. мають право на:
- захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
4.2.2. зобов’язані:
- повідомляти керівника Кременчуцького ЗДО № 18 про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
4.3. Батьки здобувачів освіти:
4.3.1. мають право:
- отримувати інформацію про діяльність Кременчуцького ЗДО № 18, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності;
- подавати керівнику Кременчуцького ЗДО № 18 заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
- вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
4.3.2. зобов’язані:
- виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
- поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
- дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
- формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
- настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
- сприяти керівнику Кременчуцького ЗДО № 18 у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);
- виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
5. Прикінцеві положення
5.1. Положення затверджується наказом директора Кременчуцького ЗДО № 18.
5.2.Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради та відповідно до наказу директора Кременчуцького ЗДО № 18.
5.3. Учасники освітнього процесу мають знати дане Положення.
5.4. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів трудового колективу Кременчуцького ЗДО № 18.
УЗГОДЖЕНО:
Уповноважений спеціаліст
_________ Наталія ВОСКОБІЙНИК
(підпис) ( ініціали, прізвище )
04.01.2022
(дата)
БУЛІНГ
Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитетуабо сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.
Стаття 1. Вербальний булінг
Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).
Стаття 2. Фізичний булінг
Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
Стаття 3. Соціальний булінг
Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.
Стаття 4. Кіберзалякування
Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
ПОРЯДОК
подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв
про випадки булінгу (цькуванню) в ЗДО
Загальні питання
1.Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
2.Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькуванню).
3.Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівники ЗДО та інші особи.
4.Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.
5.У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
-
систематичність (повторюваність) діяння;
-
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
-
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)
1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти завідуючу ЗДО.
2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу(цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування).
3. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто завідуючою ЗДО.
4.Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
5.Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
6.Датою подання заяв є дата їх прийняття.
7.Розгляд
Заяв здійснює керівником закладом з дотриманням конфіденційності.
Заходи щодо запобігання та протидії боулінгу в ЗДО
-
Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
-
Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
-
Створення інформаційних куточків для батьків із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
-
Ознайомлення педагогів з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
-
Батьківські збори – це форма організації спільної діяльності батьків, вихователів, практичного психолога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.
-
Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
Які права мають жертви торгівлі людьми відповідно до Конвенції?
Ідентифікація
■З метою запобігти поводженню з жертвами торгівлі людьми як із нерегулярними мігрантами або злочинцями, вони повинні бути офіційно визнані як такі. Ідентифікація здійснюється спеціально підготовленими фахівцями (співробітниками правоохоронних органів, соціальними працівниками, інспекторами з контролю за умовами праці, лікарями, особами, які надають підтримку, і т.д.), які дотримуються узгоджених процедур та критеріїв виявлення.
Період реабілітації та обмірковування
■Навіть ще до того, як жертви офіційно визнаються як такі, вони мають право на не менш як 30 днів реабілітації з метою позбутися впливу торговців та прийняти обдумане рішення стосовно співробітництва з компетентними органами, які проводять розслідування злочину торгівлі людьми. Протягом цього періоду вони не можуть бути вислані з країни та мають право на допомогу, навіть якщо їх перебування є нелегальним.
Допомога
■Незалежно від того, чи жертви готові співпрацювати зі слідством або виступати в якості свідка, вони мають право на:
-
належне і безпечне житло
-
психологічну допомогу
-
матеріальну допомогу
-
доступ до невідкладної медичної допомоги
-
послуги з письмового та усного перекладу
-
поради та інформування
-
допомогу під час кримінального переслідування
-
доступ до ринку праці, професійної підготовки та освіти для жертв, які на законних підставах проживають на тереторії країни.
Правова допомога
■Жертви торгівлі людьми мають право на отримання інформації щодо своїх законних прав та послуг, які можуть бути їм надані, мовою, яку вони розуміють. Вони також мають право на одержання правової допомоги й безкоштовної правової допомоги за певних умов.
Дозвіл на проживання
■Жертвам може бути наданий дозвіл на проживання, який може поновлюватися, у випадку якщо цього вимагає особите становище жертви, або якщо компетентний орган вважає, що перебування жертви необхідне для співробітництва в процесі розслідування злочину торгівлі людьми. Надання дозволу на проживання застосовується без шкоди для права шукати та отримувати притулок.
Захист особистого життя та особи жертви
■Особисті дані жертв не можуть бути оприлюднені та зберігаються тільки для чітко встановленних законом цілей. Вони не можуть бути використані будь-яким способом, що дозволить ідентифікувати жертву.
Захист під час розслідування та судового переслідування
■Жертви та члени їх сімей, за необхідності, захищаються від імовірної помсти або залякування з боку торговців. Відповідні заходи можуть включати фізичний захист, переміщення, зміну особи та допомогу в працевлаштуванні.
Компенсація
■Жертви торгівлі людьми мають право на одержання фінансової компенсації за шкоду, заподіяну в процесі скоєння злочину торгівлі людьми. Така компенсація може бути присуджена за рішенням суду, як результат конфіскації майна торговців, або надана державою, в якій мала місце експлуатація.
Репатріація та повернення
■Повернення особи до країни її походження має відбуватися з дотриманням її прав, безпеки й гідності та беручи до уваги статус будь яких процесуальних дій, пов’язаних з тим фактом, що ця особа є жертвою. Після повернення особі повинна бути запропонована допомога в реінтеграції, зокрема реінтеграції до системи освіти й ринку праці.
Алгоритми взаємодії субєктів, у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі на території Кременчуцької міської територіальної громади
Алгорит 1
Алгорит 2
Стало відомо, що дитина зазнала сексуального насильства: що робити та куди звертатися?
Під час війни в Україні діти щодня зазнають насильства, в тому числі
сексуального. Сексуальне насильство завдає дитині найбільш негативного
впливу не тільки на її фізичний стан, а й впливає на її розвиток та довіру до світу. Один зі способів допомоги дітям –– це своєчасне повідомлення про факт насильства, аби дитині та її сім’ї було надано підтримку, а її права було
захищено. Що робити, якщо дитина зазнала сексуального насильства під час війни в Україні і вам, як фахівцю, волонтеру або як громадянину стало відомо про цей факт або у вас виникла обгрунтована підозра щодо цього***? Перш за все, необхідно забезпечити дитині перебування в безпечному
середовищі та звернутися за медичною допомогою до найближчого медичного закладу для визначення стану її здоров’я та спричинення тілесних ушкоджень, медичної фіксації факту сексуального насильства, або надати таку допомогу невідкладно. Важливо повідомити про факт сексуального насильства щодо дитини до правоохоронних органів: повернутися у найближчий відділ поліції або до ювенального прокурора відділу прокуратури. Це злочин проти дитини і він має бути зафіксований, аби кривдники були притягнуті до відповідальності. Пам’ятайте, що ювенальні поліцейські, ювенальні прокурори та слідчі в сьогоднішніх умовах докладуть зусиль, аби проводити розслідування злочину без повторного травмування дитини, із залученням професійних дитячих психологів. Якщо дитина змогла розповісти Вам, за яких обставин стався злочин, в якому місці, якого числа та в який час, всю відому інформацію про злочинців (імена, посади, розмови злочинців телефоном, між собою, можливо, пересування транспортними засобами тощо), обов’язково зазначте про це у Вашому зверненні
про злочин правоохоронцям. Вся ця інформація може мати важливе значення для встановлення особи злочинців. Важливо організувати надання дитини першої психологічної допомоги, щоб стабілізувати її психоемоційний стан та надати підтримку. Пам’ятайте, що підтримки потребують також і її батьки/особи, які їх замінюють. Важливо пам’ятати, що в Україні кожна дитина має право на безкоштовного адвоката, який буде представляти інтереси дитини та надавати юридичну підтримку, що є важливим. Для цього потрібно звернутися за правовою допомогою до центрів безоплатної правової допомоги. Якщо злочин відбувся на окупованій території – можна звернутися за такою допомогою онлайн або, навіть, телефоном. Куди потрібно звернутися: Якщо Ви перебуваєте на території України:
Національна поліція України – 102 (по регіонах https://www.facebook.com/UA…/posts/291018919834812)
Органи прокуратури https://warcrimes.gov.ua/ (у регіонах: https://gp.gov.ua/ua/posts/sajti-oblasnih-prokuratur)
Військова адміністрація – за місцем вчинення злочину або за місцем перебування
Медична допомога – 103
Безоплатна правова допомога – 0 800 213 103
Національна дитяча гаряча лінія 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного)
ТЕЛЕГРАМ КАНАЛИ :
@stop_russian_war_bot
@ukraine_avanger_bot
@police_helpbot
(#ДійПротиНасильства)
Якщо Ви перебуваєте на тимчасово окупованій території:
Телефонна лінія Офіс Генерального прокурора щодо злочинів, вчинених в
умовах збройного конфлікту – (096) 755-02-40
Національна гаряча лінія для дітей та молоді ЮНІСЕФ та Ла-Страда Україна 0800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного)